Гидка подруга

Якось три подруги домовились “не давати тому козлу”, бо він поц із довідкою, і це всі знають. Дві були гарні, а одна не дуже. Домовилися ніби, все ясно, розійшлися, а та третя сидить собі та й міркує в голос: “Ви, курви, чоловіків штабелями складаєте, а в мене всі ножі тупі як корок і тіло ниє без сарказмів.”

І що ви думаєте? Сіла – дала. І був у неї повномасштабний секс з наркотиками та рокенролом. Таким попитом вона користувалась наразі, що аж казилася. Інших жінок наче на існувало у природі – тільки вона і рокенрол.

“Лохушки, – думала про своїх подруг, не розумієте, що втрачаєте”. Весь дім гудів від того фестивалю, а сусіди аж підстрибували, – так пили за її здоров’я. А на ранок вона прокинулась у бджолиному вулику, зрозуміла, що їх було тисячі, а може, і мільйони, і що відома вона тепер на всю пасіку. Спочатку зраділа, а потім глянула у калюжу і ледь не впала! Обличчя все перекривило від припухлостей, тіло вкрилося плямами, сукня порвана на шмати, а ті вимазані всі, наче в багнюці товклася за головний приз. Спробувала йти, так ще й нога одна коротша за другу.

Тут і подруги приспіли, звідки їх Холєра тільки принесла.

–Е-е, мала, то ти се ще довго не відмиєш, не відіпреш від бруду! А обличчя своє невідомо коли повернеш, надто вже ти припухла, наша гидка подруго! – підсумувала перша.

— Не все те золото, що не смердить. Не все те чухати, що не свербить, – додала друга.

Так і причепилося за нею: “гидка подруга” та й годі. А чухалося ще й правда довго.

От і скажіть: чи вартий той солодкий льодяник усього вендиспансеру? Чи є сенс заради нього рота розтуляти? Та й таке.