Глава 9. Пісня пісень

Пістон і Буса не знали, що Холєра їх переслідувала, а Валєра не казав. Він звичайно нутром учував, що вона на хвості, але оскільки в дану мить буквально сидів на “третьому оці”, всіх подробиць не знав. Зграя рухалась по небу, і жоден з них не здогадувався, що зараз вони замітали сліди. Крім Валєри, вочевидь, адже ж Він все знає!

Пістон насолоджувався польотом та мугикав собі пісеньку:

Як би "гусь" мав крила
Такі, як в гусЯ
То б здійснилась мрія
Моя вся.

Мотоцикли пролітали над горами, пустелями, болотами та лісами. Пістон продовжував:

Можна до "адвенчера"
Прикрутить намет
Головне лиш рухатись
Вперед.

Раптом вони потрапили у повітряну вибоїну, Валєра трохи відірвався від свого дивану на колесах, третє око розтулилося і Він побачив усе: що було, що буде і навіть те, що на серці у Холєри, яку дорога неодмінно приведе до казенного будинку.
“Ай молодці апостоли! – подумав Він про себе, – Холєру це не вб’є, але від нас на цю ніч віднадить, а нам саме цього і треба.”

Нутром відчувши, що хвоста більше не має, Валєра почав розвертати колону:

– А ну, годі час марнувати без сенсу, гайда розважимось по-справжньому! – закричав Він дітям, а потім звернувся до мотоциклів з піснею:

Гусь, Сапсан, Комета,
Нінзя та МТ,
"тристапєдесєта",
Віднесіть мене.
Золотисті Крила
Герцог, Боневіль,
WR та Диявол,
починай кадриль!
Вовк, Північний Полюс
І Планета Спорт.
Бійся мегаполіс
та ховайся чорт
Із-за небокраю
Через океан
Мчить небесна зграя
З ними ясний Пан.