Глава 11. Світ в 4Д

В Апостолаті великим кагалом святкували Грібуче Пришествіє. Запросили всіх святих – Джека, Джима, Джонні та Джеймсона, – завзятих членів секти, палких сестер та Жериць Валєри. Гуділи до самого рана. Вартували по черзі, чекаючи назад Валєру та Святий Карбюратор. Чули, як по шосе пронеслась Холєра перед самим світанком, але її гучним вихлопом в Апостолаті вже нікого не налякаєш. Бачили Дідька, Домовика, Кікімору, кількох оголених відьом, Мавку, русалок і Чугайстера, але потім з’ясувалось, що то були свої.

Коли сонячний диск викотився на поверхню, ніхто вже не чекав на Валєру, бо всі хотіли спати (а дехто вже давно дрих без задніх ніг). Коти вилизували яйця, собаки справляли своє ранкове весілля, Свідкам Валєри снилися Харлєї, коли раптом прогреміло, мов Перун ввійшов у хату:

– Валєєєрааа!
І блискавка проперла мозок від вуха до вуха.
– Валєєєрааа!!
І розхотілось в туалет, якщо перед тим хотілось. Або вже просто не потрібно було, бо пізно.
– Валєєєрааа!!! Валєєєрааа!!!
Ті, хто продер очі, побачили фігуру в капюшоні, яка стояла посеред зали. Це вони закричали першими. Від страху та щоб захистити себе Його ім’ям. Другий зойк належав апостолу Бібіку, що спав біля місця Святого Карбюратора. А потім волали вже всі разом. Всі, кому не лінь.

На репетування прибіг і Гавриш.

– Пастор, шляк би тебе трафив! Хіба ж можна так висаджувати! У нас тут наперододні вже було одне в капюшоні… – не встиг закінчити апостол Гавриш, як Бібік увійшов до зали.
– Він тут, – промовив апостол Бібік.
– Валєра?!
– Ні, Карбюратор. На тому самому місці, де світився вчора. Але тепер він вимитий, вичищений, мов дзеркало, а поряд лежить пакунок шишок, пляшка Джека та записка: “Свято врятували, Карбюратор випрали. Валєра та Його команда.”
– А ми проспали, – зітхнув Заяць.
– Але ж як покуражились! – підкреслив Першоапостол і окинув оком покусані бджолами лиця.

Довго додавали ще сала Валєрі вони всі разом зі св.Джеком, “к літру літр”, так би мовити, та іншими святими Джимом, Джонні та Джеймосоном. Інколи навіть бачили світ в 4Д, коли мішали всіх святих разом, але ніколи не зупинялись на досягнутому. Бо допоки не побачиш Валєру, не усвідомиш, що ти перетнув межу і зазирнув у Потойбіччя, магічне та прекрасне.

А діти Валєри росли потроху тут і там в різних куточках Всесвіту. Чистили привідні ланцюги, полірували хром, притирали клапана та готувались нагадати всім пихатим та норовливим Бабайкерам просту істину:
“Поки ви колотите тут свої понти, десь підростають байкери 2000 року народження”