Десь у паралельному Всесвіті могло би це статись, і так би ми всі і хотіли, але ніт. По справжньому Курвограду в добре знайомому нам часі та просторі човгав собі дід. Він був вдягнений у довгу аж до самої землі шкіряну вишиванку з каптуром, підперезану мотоциклетним ланцюгом та вишиту металевим тросиком. Однією рукою він тримав патерицю з чимось на зразок карбюратора угорі та лічільником кроків унизу, а другою не давав падати клунку АТБ, перекинутому через плече. Довжелезна борода сама підверталася вперед з кожним кроком, щоб дідусь не наступив на неї, і вказувала йому напрямок мов компас.
Продовжити читання “Глава 3. Дизайн від Холєри”Глава 3. Дизайн від Холєри
