Десь у паралельному Всесвіті могло би це статись, і так би ми всі і хотіли, але ніт. По справжньому Курвограду в добре знайомому нам часі та просторі човгав собі дід. Він був вдягнений у довгу аж до самої землі шкіряну вишиванку з каптуром, підперезану мотоциклетним ланцюгом та вишиту металевим тросиком. Однією рукою він тримав патерицю з чимось на зразок карбюратора угорі та лічільником кроків унизу, а другою не давав падати клунку АТБ, перекинутому через плече. Довжелезна борода сама підверталася вперед з кожним кроком, щоб дідусь не наступив на неї, і вказувала йому напрямок мов компас.
Продовжити читання “Глава 3. Дизайн від Холєри”Глава 2. Торба
Богиня підійшла до величезного рожевого кроля, в якому хтось жив. Крізь його очі лилося світло, а з вух клубами йшов дим, як у клубах.
“Вдома!” – промайнуло в голові.
Довелось кілька разів обійти тварюку навколо, щоб знайти єдиний вхід у чудирнацьку хижку: він пролягав прямо через дупу. В мить, коли вона це усвідомила, світло Місяця впало на магічні літери, що дотепер були сховані від людського ока:
Продовжити читання “Глава 2. Торба”“Тут ти і дізнаєшся, як глибока кроляча нора”
Глава 1. Падло
– Отже, Ви шукаєте Валєру і робите це просто зараз, так?
Не встиг чоловік закінчити, як жінка нервово перервала його та голосно закричала у мікрофон:
Продовжити читання “Глава 1. Падло”