Собору не буде

Холєра та її холеровірус крокують планетою

УВАГА! Цього року Веселенського Собору (23-26 липня) не буде!

Холєра впевнено крокує нашим світом, хочете ви того, чи ні. Ви можете затуляти очі чи ігнорувати, але вона з її холеровірусом збільшує свою присутність в нашому житті з кожним днем. Про це свідчать цифри та факти.

Продовжити читання “Собору не буде”

Гидка подруга

Якось три подруги домовились “не давати тому козлу”, бо він поц із довідкою, і це всі знають. Дві були гарні, а одна не дуже. Домовилися ніби, все ясно, розійшлися, а та третя сидить собі та й міркує в голос: “Ви, курви, чоловіків штабелями складаєте, а в мене всі ножі тупі як корок і тіло ниє без сарказмів.”

Продовжити читання “Гидка подруга”

Глава 3. Дизайн від Холєри

Дід Пихто. Свідки Валєри

Десь у паралельному Всесвіті могло би це статись, і так би ми всі і хотіли, але ніт. По справжньому Курвограду в добре знайомому нам часі та просторі човгав собі дід. Він був вдягнений у довгу аж до самої землі шкіряну вишиванку з каптуром, підперезану мотоциклетним ланцюгом та вишиту металевим тросиком. Однією рукою він тримав патерицю з чимось на зразок карбюратора угорі та лічільником кроків унизу, а другою не давав падати клунку АТБ, перекинутому через плече. Довжелезна борода сама підверталася вперед з кожним кроком, щоб дідусь не наступив на неї, і вказувала йому напрямок мов компас.

Продовжити читання “Глава 3. Дизайн від Холєри”

Глава 2. Торба

Богиня підійшла до величезного рожевого кроля, в якому хтось жив. Крізь його очі лилося світло, а з вух клубами йшов дим, як у клубах.
“Вдома!” – промайнуло в голові.
Довелось кілька разів обійти тварюку навколо, щоб знайти єдиний вхід у чудирнацьку хижку: він пролягав прямо через дупу. В мить, коли вона це усвідомила, світло Місяця впало на магічні літери, що дотепер були сховані від людського ока:

“Тут ти і дізнаєшся, як глибока кроляча нора”

Продовжити читання “Глава 2. Торба”

Осінній Валєрник. Гора Жиру

Гора Жиру. Осінній Валєрник

Щоб відсвяткувати кінець сезону древні Бабайкери привозили на Осінній Валєрник всі ніштяки, які вони надибали протягом року. З сала, хліба, цибулі та інших приколів вони складали гірку на краю стола, і тоді приходив до них Валєра. Він сідав так, що Гора Жиру була між ним та Бабайкерами, і тоді питав їх:

– Шо, курви, бачите мене?

Продовжити читання “Осінній Валєрник. Гора Жиру”

Звідки беруться діти. Наша версія

Звідки беруться діти. Наша версія.

Як у сучасному світі пояснити сину чи дочці, звідки беруться діти, коли розмови про лелеку вже неактуальні, а історія про бджіл, маточку та тичинку викликає несамовитий регіт не тільки в дітей, а і в батьків в мотоциклетній родині.

Продовжити читання “Звідки беруться діти. Наша версія”

Глава 12. Богиня

На годиннику була шоста ранку. У вікнах будинку навпроти запалювали світло та бігли під ялинку шукати подарунки. Діти спали, мов янголи. Єдине, що видавало в них норов байкерів та нещодавні пригоди, – це богатирський хропіт та ще деякі звуки та запахи. Мама поставила торбу з робочим реквізитом у передпокої, поклала пілон на підлогу та підійшла до дитячого ліжка.

Продовжити читання “Глава 12. Богиня”

Глава 11. Світ в 4Д

В Апостолаті великим кагалом святкували Грібуче Пришествіє. Запросили всіх святих – Джека, Джима, Джонні та Джеймсона, – завзятих членів секти, палких сестер та Жериць Валєри. Гуділи до самого рана. Вартували по черзі, чекаючи назад Валєру та Святий Карбюратор. Чули, як по шосе пронеслась Холєра перед самим світанком, але її гучним вихлопом в Апостолаті вже нікого не налякаєш. Бачили Дідька, Домовика, Кікімору, кількох оголених відьом, Мавку, русалок і Чугайстера, але потім з’ясувалось, що то були свої.

Продовжити читання “Глава 11. Світ в 4Д”