Мотосекта
— Подруго, не йди! Любонько, залишся з нами…
— Ні, я мушу все Йому сказати!
— Та ти ж бачиш, які буремні часи зараз. Море он яке неспокійне було, а тепер раптом ущухло і запах дивний якийсь з’явився. Неприємностями тхне.
— Не пробачу собі, якщо не скажу за свої почуття!
— Отож бо й воно! Ти в нас така чутлива. Доведуть тебе твої почуття до консерви “Кильки в томаті”. Братська могила! Не йди, пересидь з нами, люба!
УВАГА! Цього року Веселенського Собору (23-26 липня) не буде!
Холєра впевнено крокує нашим світом, хочете ви того, чи ні. Ви можете затуляти очі чи ігнорувати, але вона з її холеровірусом збільшує свою присутність в нашому житті з кожним днем. Про це свідчать цифри та факти.
Продовжити читання “Собору не буде”
Якось три подруги домовились “не давати тому козлу”, бо він поц із довідкою, і це всі знають. Дві були гарні, а одна не дуже. Домовилися ніби, все ясно, розійшлися, а та третя сидить собі та й міркує в голос: “Ви, курви, чоловіків штабелями складаєте, а в мене всі ножі тупі як корок і тіло ниє без сарказмів.”
Продовжити читання “Гидка подруга”
Десь у паралельному Всесвіті могло би це статись, і так би ми всі і хотіли, але ніт. По справжньому Курвограду в добре знайомому нам часі та просторі човгав собі дід. Він був вдягнений у довгу аж до самої землі шкіряну вишиванку з каптуром, підперезану мотоциклетним ланцюгом та вишиту металевим тросиком. Однією рукою він тримав патерицю з чимось на зразок карбюратора угорі та лічільником кроків унизу, а другою не давав падати клунку АТБ, перекинутому через плече. Довжелезна борода сама підверталася вперед з кожним кроком, щоб дідусь не наступив на неї, і вказувала йому напрямок мов компас.
Продовжити читання “Глава 3. Дизайн від Холєри”
У християнське Свято Трійці валеріанці вкотре згадують за Великий Трійник Валєри, а саме: секс, наркотики та рокенрол – засади всіх засад та підмур’я валеріанського всесвіту.
Продовжити читання “Трійник Валєри”Богиня підійшла до величезного рожевого кроля, в якому хтось жив. Крізь його очі лилося світло, а з вух клубами йшов дим, як у клубах.
“Вдома!” – промайнуло в голові.
Довелось кілька разів обійти тварюку навколо, щоб знайти єдиний вхід у чудирнацьку хижку: він пролягав прямо через дупу. В мить, коли вона це усвідомила, світло Місяця впало на магічні літери, що дотепер були сховані від людського ока:
Продовжити читання “Глава 2. Торба”“Тут ти і дізнаєшся, як глибока кроляча нора”
– Отже, Ви шукаєте Валєру і робите це просто зараз, так?
Не встиг чоловік закінчити, як жінка нервово перервала його та голосно закричала у мікрофон:
Продовжити читання “Глава 1. Падло”
Щоб відсвяткувати кінець сезону древні Бабайкери привозили на Осінній Валєрник всі ніштяки, які вони надибали протягом року. З сала, хліба, цибулі та інших приколів вони складали гірку на краю стола, і тоді приходив до них Валєра. Він сідав так, що Гора Жиру була між ним та Бабайкерами, і тоді питав їх:
– Шо, курви, бачите мене?
Продовжити читання “Осінній Валєрник. Гора Жиру”
Як у сучасному світі пояснити сину чи дочці, звідки беруться діти, коли розмови про лелеку вже неактуальні, а історія про бджіл, маточку та тичинку викликає несамовитий регіт не тільки в дітей, а і в батьків в мотоциклетній родині.
Продовжити читання “Звідки беруться діти. Наша версія”На годиннику була шоста ранку. У вікнах будинку навпроти запалювали світло та бігли під ялинку шукати подарунки. Діти спали, мов янголи. Єдине, що видавало в них норов байкерів та нещодавні пригоди, – це богатирський хропіт та ще деякі звуки та запахи. Мама поставила торбу з робочим реквізитом у передпокої, поклала пілон на підлогу та підійшла до дитячого ліжка.
Продовжити читання “Глава 12. Богиня”